Батьком офіційних регалій району з багатим історичним минулим став один із авторів Державного герба України...

Самоврядна воля депутатів райради наділила Ізяславщину власними малим та великим гербами і прапором. Переживши усі тривалі конкурсні баталії, найбільш життєздатним виявився проект старшого наукового співробітника Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства Національної академії наук України, кандидата історичних наук, а заодно й голови Українського геральдичного товариства Андрія Гречила.
Принагідно відзначити, що він є автором сучасних історичних символів уже понад 600 міст, сіл, районів та областей, з яких близько 500 затверджені рішеннями місцевих рад. Також науковець разом із двома колегами є співавтором теперішнього малого Державного герба України, який було затверджено Верховною Радою у 1992 році.
"У символах Ізяславщини закладено ряд особливостей. Срібний хрест у червоному полі підкреслює її приналежність до історичної Волині. А три князівських корони уособлюють три князівські родини, які мали значний вплив на розвиток регіону - Рюриковичів, Острозьких-Заславських і Сангушків. Тут є й зелень лісів, і барви національних кольорів. До речі, три княжі корони свого часу були й над міськими воротами на гербі Ізяслава, про що свідчать оригінали грамот про надання йому двох привілеїв магдебурзького права у другій половині 18 століття, які нині зберігаються у Краківському архіві", - пояснює специфіку своєї останньої геральдичної розробки Андрій Богданович.
Крім Ізяславщини, а також села Кунева у тому ж районі, на Хмельниччині геральдист розробляв зокрема й герби і прапори для Кам'янець-Подільського та Новоушицького районів, працював над проектами для Шепетівки, Дунаєвець, Хмельницького й Шепетівського районів.