Среда, 26.07.2017, 03:35
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная страница | Регистрация | Вход
Меню сайта
Форма входа
Календарь новостей
«  Май 2007  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Поиск по новостям
Друзья сайта
Наш опрос
Вам подобаэтся місто Ізяслав?
Всего ответов: 258
Статистика
SITE LOGO
Начало » 2007 » Май » 1 » Ізяслав кортка інформація про місто
Ізяслав кортка інформація про місто
 
Райцентр на півночі Хмельниччини, одне з найдавніших міст регіону. Горинь дiлить місто на дві частини – Старе та Нове міста. Знаходиться Ізяслав в 146 км. на північ від Хмельницького. Людські поселення на території сучасного Ізяслава існували вже в сиву давнину. Під час розкопок на околицях міста виявлено кремневі шліфовані сокири та інші знаряддя праці доби неоліту. В урочищі Остроні поблизу міста в кінці ХІХ ст. розкопано давньоруський могильник. Та щодо виникнення самого міста, серед учених є розходження. Деякі вважають, що Ізяслав був заснований у 987 р. князем Володимиром або його дружиною Рогнідою і згодом переданий ним в уділ сину Ізяславу. Звідси – і назва міста. (Ізяславль – тобто належащий Ізяславу). Археолог М. К. Каргер же стверджував, що місто засновано князем Ізяславом Мстиславовичем десь у другій половині ХІІ ст. по течії річки Гуски, поблизу теперішнього селища городища (Шепетівський район).
У 1241 р. татари зруйнували це поселення, та з часом воно відродилося на новому місці в ХІІІ ст. та наприкінці ХІІІ ст. увійшло до складу Галицько-Волинського князівства.
В різні часи документи фіксують відмінні назви поселення: Ізяславль, Заслав, Заславль, Ізяслав.
У 14 ст. місто стало власністю князів Острозьких, права яких на Ізяслав підтверджено грамотою короля польського Владислава Ягайла і великого князя литовського Вітовта. 1466 року на березі Горині князі Заславські (гілка родини Острозьких) розпочали будівництво замку, навколо якого піднялися вали та інщі укріплення (залишки їх збереглися дотепер).
У другій половині 15 ст. власники міса зібрали волинських майстрів і розпочали перебудову стародавніх оборонних укріплень. На високому пагорбі над лівим берегом річки Горині споруджуються князівські хороми, які обносяться високою дерев‘но-кам‘яною стіною. У кінці 15 століття дерев‘яні сектори замінюються кам‘яними, стіни нарощуються і підсилюються контрфорсами, збільшується кількість бійниць, по кутах виростають високі кам‘яні башти.
Зі споруд 16 століття у Старому місті до наших днів збереглася скарбниця.
15-16 століття були неспокійним часом для міста. Через кожні 10-20 років на Волинь нападали татари. Зафіксовано напади татар на місто у 1491 році, бої під стінами Ізяслава між польськими військами та татарами у 1534 та 1577 рр. Великі спустошення вчинили вони в околицях Ізяслава 1618 року.
У 16 ст. міські оборонні укріплення перебудовано. Замість попередніх стін, які мали в плані півкруглу форму, зводяться кам‘яні ламані мури з амбразурами і наріжними баштами, які посилювали їх обороноздатність.
У 17 ст. Ізяслав перетворився на значний торговельний і господарський центр південної Волині. 1629 року у місті налічувалося 875 димів і близько 4,5 тис. жителів – значно більше, ніж у сусідніх містах. Відбувалися щотижневі базари та щорічні ярмарки. В 1622 р. лише в Новому місті налічувалося 18 “димів шинкових”, де продавались горілка і пиво місцевого виробництва.
У 1648 році війська Богдана Хмельницького взяли Ізяславський замок. 1652 року спалахнула епідемія чуми. Кількість наслення різко зменшилась. 1650 року тут налічувалось 301, а 1653 – лише 45 димів.
Коли почалася Північна війна (1700-1721 рр.), в Ізяславі неодноразово зупинялиь війська воюючих сторін.
Грамотою короля Августа ІІІ місту було надано магдебурзьке право у 1754 році, та це мало допомогло: місто занепадало. Ремесло ледь жевріло. Свідченнями деградації Ізяслава в господарському відношенні є дані перепису 1797 року: тут налічувалося 4566 мешканців, - загалом така ж кількість, як і на початку 17 ст. А загальна кількість ремісників навіть зменшилась.
Після приєднання Правобережної України до Російської імперії протягом 1793-1795 рр. місто було центром Ізяславського намісництва, 1796-1797 рр. – центром повіту Волинського намісництва, пізніше – тієї ж губернії. В Ізяславі перебували повітові установи, чималий штат чиновників, розміщувались гарнізони російських військ.
У середині 18 ст. власники Ізяслава на руїнах замку ХІІІ ст. будують великий двоповерховий палац, який також обносять високим оборонним муром. Він став другим оборонним вузлом у місті.
Центральний фасад палацу прикрашають деталі і колони корінфського ордера. В‘їзд до нього йшов через довгий критий дворик з аркадами, який мав підйомний місток. Під головним приміщенням є великий підвал, з якого йшов вихід до Горині. У палаці у різний час побували Петро І, О.В. Суворов, М. І. Кутузов.
В польській літературі палац пов"зують з ім"ям Павла Кароля Сангушка. Відомо, що був палац зведений за проектом А. Фонтана в середині 18 сторіччя. Вже в 19 столітті палац став занепадати та перетворився у руїну. Неподалік від нього зберігся цікавий костьол святого Йосипа.
Від замку збереглися лише скарбниця та частина фундаментів. Так насправді, руїни фортеці - це лише одна споруда, щось на кшталт скарбниці, де зберегалися найцінніші речі феодалів.
Скарбниця майже квадратна в плані, двоповерхова, з підвалами. Перекриття склепінчасті і по балках. Підвали освітлені люкарнами. Будинок - рідкісний тип житлової і господарської будівлі 16 століття.
Палац загалом непогано зберігся, як і фарний костел 16 ст., костел та монастир бернардинів початку 17 ст.(чудово зберігся, надзвичайно прикрашає місцевий пейзаж, але оглянути будівлю неможливо: там колонія), костьол місіонерів 18 ст. (думаю, це ось ті мальовничі руїни з фотографій) та інші споруди.
Місто знаходиться всього в 17 км. від ХАЕС в Нетішині.
Просмотров: 1793 | Добавил: iziaslav | Рейтинг: 4.0 |
Всего комментариев: 2
2  
забрал на сайт http://community.livejournal.com/izjaslav/1562.html

1  
Бывают в жизни огорченья biggrin
Но это не тот случай smile

Имя *:
Email *:
Код *:
Конструктор сайтов - uCozCopyright MyCorp © 2007